Як ми ставимось до літератури?

Як в анотації вже згадувалось, я поведу вас в сторону своїх невсипущих міркувань. Початок буде дуже серйозним, на кшталт такого: всі ви чудово розумієте, або, як мінімум, підсвідомо відчуваєте, що нас усіх на цьому сайті збирає якась єдина мета, ідея, я б навіть сказав, - стихія. Довго не думаючи, ми знаходимо віповідь: звичайно ж, - це література. Але я хотів би повести дещо далі. Відстороніться будь ласка від своїх безпосередніх почуттів, які протікають у вашій свідомості саме в сесю хвилину, і станьте таким холодним споглядачем(як, місяць в «Майстрі і Маргариті», який по суті, ніфіга не робить, лиш дивиться і дивиться, та ще й безпринципно так дивиться). Ну тобто ось, заговорився. Щоденно ми перечитуємю все нові і нові текстиі цього начебто достатньо, але згодьтесь, це нуднувато. Так як ми(звиняйте за патетичність) – одна велика сім’я(в якій нє бєз урода, до речі), чи не варто б нам блище пізнавати одне одного, для загального, сказати б, блага і задоволення? Певні судження про кожного з членів сайту у нас виникають на підставі його текстів і коментарів. Але ж і ці «факти» обмежені, якщо не контекстом творіння, то офтопом, в суть якого утаємничені, зазвичай лиш «нємногіє із нас». На щастя, ми від недавніх пір маємо в своєму розпорядженні таку чудову річ, як форум. Чому ж оце ми, любі братця(і сестриці) нидіємо з дня на день і навіть не намагаємося порозумітись, а чи й просто поспілкуватись? Мило і аська теж герметичні. А от форум – річ класна. Згодьтесь, ми – люд креативний, як не як, і спроможні створити цікаві теми, котрі дадуть можливість поспілкуватися, і, разом з тим, не змушуватимуть викривати свої, панімаєш, найінтимніші сторони(для пласмаси, наскільки я розумію, це взагалі нонсенс). Так от: будьмо ж врешті решт активнішими!!! Продовжуючи сюю мисль бездонну, втираю піт з чола і помалу перкочовую до суті:

Шановні депутати, до вашої уваги – питання порядку денного:

1) Що для мене є література(я просто поудмав, що концепція, це вже занадто)?

2) Чи потрібна при оцінці твору якась теорія, і які, зрештою, критерії оцінки повинні бути(подаю, між іншим, як ідею, бо стало очевидно, що плюси з мінусами – не найкращий варіант)?

3) Чи являється моя творчість для мене особисто річчю невідємною(кожен ставить це питання собі)? Сенс питання: чи зміг би я, отако від завтрашнього дня, пробудитись, все життя не писати і не шкодувати про це, не вмирати без цього, не марити цим і т.д?

4) Питання з «теорії виробництва»: повинен автор старатись, щоб його твори були зрозумілі для всіх, чи, може, творчість для нього – це виключно існування себе на папері, незалежно від того, зрозуміють його чи ні? А, може він повинен шукати консенсусу між цими полярними поглядами на творчість(адже ми знаєм, що незрозумілий автор а) ніколи не заробить, б) не принесе людям нічого доброго і залишиться невідомим; разом з тим ми знаємо термін «поет для поетів», коли людина не спроможна писати речі приземлені і страждає від вічного нерозуміння, хоч, ЗАУВАЖТЕ, - її твори не є гальмом)? Отже, що ви скажете(у вас завжди залишається право, як у тестах, на відповідь типу «інше», або «своя думка»)?

5) Чи цікаве для вас літературознавство як таке(тобто ЧИСТА теорія літератури) і чи потрібне воно, на вашу думку, взагалі?

Ну от такий, дещо хаотичний списочок, і все ж...

УВАГА-УВАГА: БЛАГАННЯ ДО ВСІХ ДОПИСУВАЧІВ ЦІЄЇ ТЕМИ(гм-гм: взято із життєвого досвіду):

Річ зрозуміла, що, якщо ця тема хоч трішечки розкрутиться, флуд і офтопи виникнуть незалежно від нашого бажання. ОТОЖ: відповідайте спочатку на ПУНКТИ, а тоді вже флудіть і офтопте скільки влізе(горе мені з вами).

РАЗОМ З ТИМ ДУЖЕ ПРОШУ В МОДЕРАТОРА: якщо флуд чи офтоп залізе в дєбрі ну вже ніяким чином не пов’язані з темою(про безпосередність я мовчу), то видаляйте будь ласка, не шкодуючи(а якщо там ще буде якась агресія і т.п. гальмо, то подавно видаляйте).

Дякую за увагу, вибачайте за баги і... запрошую до пера(з повагою - Іван):