16.10

Час переходити в прозу. Рядками слів

Малювати долоні або дворових котів.

Або просто мовчати на кілька книг.

Або, може, згадати торішні сни.

Можна стати уважним і цілий день,

Не вмикаючи жодних чужих пісень,

Прислухатись до вулиць і голосів –

Вони різні, напевне, за всіх часів.

Можна сісти в тролейбус, якщо зима,

І повільно, тихесенько, крадькома

Сонце вигріти в його туманнім склі

І промінчики жовті, хоч би й малі.

А руками холодними взяти чай.

Чорно-білий, без цукру, як зазвичай.